КОМПЛЕКСНІ

ІЗОЛЯЦІЙНІ РІШЕННЯ

+38 067-827-44-45

+38 067-826-87-87

+38 067-411-35-22

Пароізоляція

 

Однією з проблем вибору пароізоляційних матеріалів є змішування двох різних понять - «пароізоляція» та «гідроізоляція». Варто відзначити, що «парогідроізоляція» - це помилковий термін, адже волога й пара - різні фізичні явища. «Гідра», тобто вода, від якої ми захищаємо свої будинки, являє собою опади у вигляді дощу, талого снігу. А ось пар - це вода в газоподібному стані, наприклад, туман - це пар. При цьому пар завжди є в повітрі, і навіть, якщо людина не бачить його. Таке явище пояснює поняття вологості повітря.

 

Саме тому, що рідина і пар - це різні агрегатні стани, в промисловості створюються матеріали, що вільно пропускають пар, але в цей же час не пропускають воду або пропускають її тільки в одному напрямку. Подібний матеріал застосовується для виготовлення ізоляційних стрічок Аленор, які використовують при монтажі металопластикових вікон.

 

Також варто розрізняти паропроникну мембрану і пароізоляційний матеріал. Перша пропускає пар у напрямках всередину та назовні, але затримує воду (в два або тільки один бік). У свою чергу, пароізоляційні матеріали не пропускають ні пар, ні воду. Врахуйте, що не винайшли ще такого матеріалу, який би міг пропускати пар тільки в одному напрямку. Виходячи зі сказаного, можна виділити два типи матеріалів з різними властивостями і призначеннями:

  • пароізоляція;
  • паропроникна гідроізоляція.

Обидва матеріали використовуються в каркасному будівництві, для ізоляції покрівлі, євромонтажу вікон. Але якщо плутати таку продукцію і вважати два поняття взаємозамінними, можна завдати непоправної шкоди ізолюючій конструкції.

 

Необхідність пароізоляції в покрівлі і каркасні стіні.

 

Пар завжди рухається зсередини будинку назовні через огороджувальні конструкції, тобто стіни, покрівлю, підлогу. При цьому в опалювальних приміщеннях пар має так зване парціальний тиск, тобто це значення вище, ніж в атмосферного тиску. І цей пар виходить назовні, в першу чергу, через щілини в конструкціях. Але при організації теплоізоляції в приміщенні цей процес припиняється. Тобто будь-яка теплоізоляція сприяє утворенню конденсату всередині споруди. При цьому в холодний сезон відбувається конденсація, і водяні краплі осідають у місці виходу пара - утворюється «точка роси». Таке явище і є причиною зволоження огороджувальних конструкцій і разом з ними утеплювача.

 

У випадку з однорідними конструкціями (однорідна стіна) такої проблеми немає. Весь пар просто виходить в атмосферу, долаючи лише одну перешкоду з певним рівнем паропроникності. Але система утеплення практично завжди передбачає багатошарову конструкцію з матеріалів різної щільності і паропроникності. Найбільше скупчення конденсату при цьому спостерігається на внутрішньому боці зовнішньої обшивки. Таким чином, пару нескладно дістатися до даху або стіни, оскільки всі утеплювачі, як правило, мають гарну паропроникність. Далі на своєму шляху пар стикається з зовнішнім матеріалом, який пройти набагато складніше. Таким чином, «точка роси» буде перебувати саме всередині стіни.

 

Сьогодні існує тільки два рішення завдання.

 

  1. Виснажливо довго підбирати матеріали для утеплювальній конструкції, щоб конденсат не збирався всередині стін. Але це дійсно дуже непросте завдання, і для підбору необхідно набагато глибше розуміти вище описані фізичні процеси.
  1. Зсередини облаштувати максимально герметичну пароізоляцію.

 

При облаштуванні якісної пароізоляції всередині приміщення пар не проходить в стіну. Це стає гарантією запобігання вогкості та конденсату всередині огороджувальних конструкцій. Дуже важливо врахувати момент герметичності пароізоляції! Наприклад, західні фахівці завжди ретельно проклеюють усі стики пароізоляційного матеріалу, навіть у місцях виходу труб, проводів і всіх інженерних систем, спеціальними монтажними стрічками. Наприклад, однією з таких є еластична бутилова стрічка ALENOR K2, що має відмінну адгезію до різних будівельних матеріалів, високу стійкість до механічних пошкоджень, зручність у монтажі. У країнах СНД до цих пір залишається популярним метод облаштування пароізоляції внапусток, що не дає якісну герметизацію. Це означає, що через деякий час ви отримаєте цей же конденсат усередині стін.

 

Відзначимо, що найпопулярнішим матеріалом для влаштування пароізоляції є недорогий поліетилен у 200 мікрон, оскільки йому властиві високий опір паропроникненню. Але ще краще цією властивістю володіє фольга. Наприклад, для цілей пароізоляції можна використовувати фольговану ізоляцію ТМ Алюфом, герметизуючи стики і шви самоклеючими алюмінієвими монтажними скотчами ТМ Аленор або бутиловими стрічками цієї ж марки. Ці матеріали дуже зручні в монтажі та забезпечують належну герметичність.